Наше завдання – кожній дитині дати доступ до якісної освіти. Успіх України в тому, щоб побудувати суспільство освіченого загалу, бо кожна дитина, незалежно від її здібностей, має право на успіх в житті, на максимальне розкриття власних здібностей, яке може запропонувати якісна освіта.

Лілія Гриневич,

Міністр освіти і науки України

 

 

Новітні державні реформи в освітній галузі створюють потужне середовище для творчої самореалізації педагога й рівного доступу всіх дітей до якісної освіти.

Однією з найважливіших форм трансформації педагогічної науки та педагогічного досвіду у шкільну практику має бути концентрація зусиль педагогічних колективів дошкільних та загальноосвітніх  навчальних закладів Тростянецького району на єдиній районній науково-методичній проблемі.

З 2018 року розпочалася робота педагогічного колективу Тростянецького району над новою єдиною науково-методичною проблемою «Забезпечення особистісного розвитку дитини, її творчого потенціалу, підвищення рівня соціалізації та адаптації до життя у громадянському суспільстві шляхом удосконалення навчально-виховного процесу на основі активного впровадження особистісно та компетентнісно орієнтованого підходів, реалізації педагогічного партнерства, створення нового освітньо-розвивального середовища». Вибір проблемної теми був зумовлений як результатом ґрунтовного аналізу роботи педагогічного колективу за кілька років, так і вимогами нормативних і директивних документів, сучасними педагогічними ідеями,   професійними потребами, інтересами та можливостями педагогічних працівників і навчальних закладів.

Вирішенню цієї науково-методичної проблеми як мети діяльності підпорядкована мережа районної науково-методичної служби, яку становлять:

  • методичні об’єднання;
  • панорами педагогічної творчості;
  • інформаційні трибуни методистів і керівників районних методичних об’єднань;
  • школи розвитку професійної компетентності;
  • опорні школи;
  • індивідуальні форми роботи – наставництво, консультування, самоосвіта.

Координацію діяльності названих методичних підрозділів щодо визначення їх ресурсних можливостей для реалізації завдань науково-методичної проблеми району здійснює КЗ ТРР «Районний методичний центр». Кожен навчальний заклад у 2018 році визначив свою головну науково-методичну проблему, яка підпорядкована загальній районній.

Слід зазначити, що робота дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів над єдиною науково-методичною проблемою активізує методичну діяльність кожного педагога, сприяє підвищенню його професійної підготовки. «Якщо ви хочете, щоб педагогічна праця давала вчителям радість, щоб повсякденне проведення уроків не перетворилося на нудну, одноманітну повинність, ведіть кожного вчителя по стежці досліджень». У цих словах видатного педагога В.О.Сухомлинського яскраво відображена суть роботи щодо впровадження досягнень психолого-педагогічної науки у роботу кожного вчителя. А для досягнення  істотних результатів у роботі над науково-методичною проблемою, навчальні заклади повинні дотриматися певних умов, а саме:

  • обрана науково-методичною проблема – актуальна для конкретного навчального закладу та відповідає його особливостям;
  • проблема є актуальною для усіх педагогів закладу і співзвучна із сучасними педагогічними ідеями та науково-методичною проблемою району.

Важливе місце у роботі над науково-методичною проблемою посідає самоосвіта. Саме шляхом самоосвіти кожен педагог може глибоко ознайомитися з новою педагогічною ідеєю і методами її реалізації. Наслідком самоосвіти педагогів вважається не лише їхнє власне та професійне самовдосконалення, а й розвиток їх учнів. Отже, науково-методична проблема – це фундамент, серцевина, головний орієнтир, основа методичної роботи навчального закладу. Це колективна форма пошукової роботи щодо вирішення актуальної психолого-педагогічної проблеми з метою вдосконалення навчально-виховного процесу та підвищення професійно-кваліфікаційного рівня кожного педагога.

Сьогодні у навчальних закладах мають право працювати лише компетентні фахівці – педагоги, які здатні продуктивно вирішувати професійні завдання, спрямовані на формування особистості іншої людини з компетентностями, необхідними для успішної самореалізації у суспільстві. Метою функціонування сучасного навчального закладу та навчальної діяльності учнів має стати не сукупність знань із певних дисциплін, а компетентність особистості. Відповідно до Державного стандарту загальної середньої освіти, випускник навчального закладу має бути готовим до труднощів в умовах конкурентної діяльності, здатним до саморозвитку й самовдосконалення. Згідно Концепції нової української школи її мета – виховати інноватора та громадянина, який вміє ухвалювати відповідальні рішення та дотримується прав людини.

А тому, головним завданням яке вирішує кожен  навчальний заклад – є підготовка учнів до самостійного життя, а суспільство потребує саме виховання громадянина з високим рівнем активності, цілісним баченням проблем, готовності до їх вирішення. Замість запам’ятовування фактів і визначень понять, учні у процесі навчальної діяльності повинні набути таких  компетентностей як:

  • вільне володіння державною мовою;
  • здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;
  • математичну компетентність;
  • компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
  • інноваційність;
  • екологічну компетентність;
  • інформаційно-комунікаційну компетентність;
  • навчання впродовж життя;
  • громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
  • культурну компетентність;
  • підприємливість і фінансову грамотність.

Спільними для всіх компетентностей є так звані наскрізні вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Для формування компетентностей, учителі все активніше застосовують діяльнісний підхід у навчально-виховному процесі – тобто учні все частіше самостійно виконують завдання, поставлені вчителем. У роботу навчальних закладів поступово впроваджується інтегроване та проектне навчання. Це сприяє тому, що учні отримують цілісне уявлення про світ – адже вони вивчають явища з точки зору різних наук та вчаться вирішувати реальні проблеми за допомогою знань з різних дисциплін.

Відповідно до реформи освіти відбувається і зміна освітнього середовища – зміна ставлення до дитини: повага, увага до неї і прагнення знайти оптимальний спосіб для її ефективного навчання. Майже всі визначні постаті в педагогіці, яких можна вважати взірцем справжнього вчителя – К.Ушинський, В.Сухомлинський, Ш. Амонашвілі та багато інших – убачають організацію навчально-виховного процесу на загальнолюдських цінностях, моральних засадах міжлюдських відносин. Відомий вислів педагога – новатора Ш.О. Амонашвілі «Дитина не може чекати щастя. Вона нетерпляча. Вона хоче і повинна бути щасливою сьогодні, зараз. І який же я педагог, якщо кожна секунда спілкування зі мною не робить її щасливою, і радісною і, звичайно ж, розумною і досвідченою?» – і сьогодні є одним із  найактуальніших і потребує уваги та педагогічної підтримки.

Одним із принципів Нової української школи є партнерство між учнем і вчителем, між школою та батьками. Співпраця всіх учасників освітнього процесу – учителів, учнів, адміністрації та батьків – наріжний камінь, який завжди сприяє досягненню бажаних результатів. Лише за таких умов можливо втілити головну мету сучасної школи – змінити освітнє середовище, впровадити навчання для життя, зробити навчальні заклади відкритими, цікавими та сучасними.

Переконані, що для колективу освітян Тростянецького району досягнути зазначеної мети буде нескладно.  Найголовніше – працювати щиро, розумом і серцем!

Громова Віра Іванівна,

методист комунального закладу

Тростянецької районної ради

«Районний методичний центр»