В умовах оновлення освіти значної уваги потребує впровадження таких прийомів педагогічної діяльності, які сприятимуть становленню компетентних учителів-словесників. Важливу роль у розв’язанні цього завдання відіграє процес формування мовної компетентності, який є невід’ємною складовою професійної діяльності кожного вчителя-філолога. Обізнаність з новітніми технологіями, методиками викладання філологічних предметів, його практичний досвід і творчість, ділове співробітництво сприяють не тільки формуванню й розвитку учнівської лінгвістичної компетентності, а й удосконаленню та підвищенню мовної й комунікативної культури самого вчителя-словесника. Перед сучасною освітою стоїть важливе завдання сформувати громадянина, спроможного до гнучкої зміни способів і форм життєдіяльності, а формування ключових компетентностей, що відповідають основним видам діяльності особистості, стає актуальним завданням навчально-виховного процесу.

Дозвольте зосередити вашу увагу на кількох важливих складових у реалізації компетентнісної парадигми освіти.

  • Мовленнєва компетентність є однією з провідних складових характеристик особистості, що формується в процесі її розвитку. Дана компетентність – це вміння адекватно й доречно практично користуватися мовою в конкретних ситуаціях, використовувати для цього як мовні, так і позамовні (міміка, жести, рухи) та інтонаційні засоби вираження мовлення.
  • Громадянська компетентність. Зміст громадянської компетентності розкривається через характеристику якостей, якими повинна володіти кожна людина: патріотизм, інтернаціоналізм, демократизм, гідність, громадянська активність, дисциплінованість, відповідальність, совість, чесність, принциповість, справедливість, працелюбність. Згадаємо уроки мови й літератури, усі ці чесноти описані у творах, які вивчаються на уроках української та зарубіжної літератур, текстових завданнях з англійської мови. Громадянську складову під час навчальних занять і у позакласній роботі яскраво демонструють педагоги-словесники району: Кудря В.П., Сергієнко Л.М., учителі української мови та літератури Тростянецької СШ І-ІІІ ст. № 5, Маленко Л.Б., учитель української мови та літератури Білківської ЗОШ І-ІІІ ст. і інші. Педагоги презентували свої доробки щодо громадянської позиції на районних методичних заходах.
  • Комунікативна компетентність включає в себе знання державної та іноземних мов. А ще важливо взаємодіяти з оточуючими й окремими людьми та подіями (вміти грамотно й зрозуміло говорити, складати анкету, заяву, резюме, слухати співрозмовника, вести дискусії, бесіди, листуватися, зокрема, в Інтернеті, спілкуватися по телефону, володіти емоціями під час діалогу, переконувати, установлювати соціальні зв’язки, працювати в команді, орієнтуватися у конфліктних ситуаціях (уникати їх) тощо).
  • ІКТ-компетентність заслуговує на особливу увагу тому, що саме вона дає можливість особистості бути сучасною, активно діяти в інформаційному середовищі, використовувати найновітніші досягнення техніки в своїй діяльності. «Найновітніші досягнення» широко використовують педагоги району: Кошеленко О.П., Воробйова І.О., учителі англійської мови Тростянецької СШ І-ІІІ ст. № 5 і № 3, Своякова К.В., учитель української мови та літератури Тростянецької СШ І-ІІІ ст. № 3, Трофімцова В.А., учитель російської мови та зарубіжної літератури Тростянецької СШ І-ІІІ ст. № 5 та інші педагоги. Їх досвіт також був представлений участю у районних методичних заходах.
  • Читацька компетентність. Варто згадати мудрі настанови класика педагогіки В.Сухомлинського, який пов’язував рівень компетентності дитини із рівнем його начитаності: «Читання – це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ і самих себе. Воно відкривається перед дитиною лише тоді, коли поряд з читанням, одночасно з ним і навіть раніше, ніж вперше розкрита книжка, починається копітка робота над словом, яка повинна охоплювати всі сфери активної діяльності, духовного життя дітей – працю, гру, спілкування з природою, музику, творчість». Отже, формування нового образу мовної освіти тісно пов’язане з розвитком читацьких інтересів школярів. А підтримка і популяризація читання – це стратегічно важливий елемент культури, інструмент підвищення інтелектуального потенціалу нації. Яскравим прикладом пропаганди читання були проведені засідання клубу професійного спілкування вчителів російської мови та зарубіжної літератури на базі комунального закладу «Тростянецька центральна районна бібліотека» та на базі шкільних бібліотек Тростянецьких СШ І-ІІІ ст. № 2 і № 5. Ознайомлення з книжковими новинками, зустріч з письменником, бажання пробувати себе на літературній ниві. Ці теми ще будуть звучати не на одному уроці мови й літератури. Учителі зарубіжної літератури та російської мови, учасники Клубу, виховали не одне читацьке покоління. Керівник Клубу Бєлокопитова В.С. (Тростянецька СШ І-ІІІ ст. № 2) разом з учасниками Коваленко Л.І. (Тростянецька СШ І-ІІІ ст. № 1), Бабич В.В. (Тростянецька СШ І-ІІІ ст. № 2), Шелест Л.Д. (Тростянецька СШ І-ІІІ ст. № 3), Люлько Т.І. (Тростянецька ЗОШ І-ІІІ ст. № 4), Панченко Л.М. (Тростянецька СШ І-ІІІ ст. № 5) у рамках проведення круглих столів, методичних діалогів, літературних віталень, збагатилися досвідом ефективного проведення інтерактивних занять, удосконалення домашнього читання електронних версій світових творів тощо.

Тема професійної компетентності вчителя-філолога залишається відкритою. Так як педагог – професія, люди якої завжди навчаються. Професійний філолог має вміти аналізувати й готувати навчальний матеріал, який вимагає від педагога:

  • лінгвістичної компетентності, яка передбачає володіння знаннями з мови як знакової системи, її розвиток, будову та функціонування, збагачення індивідуального лексичного запасу й граматичної будови мови, формування здатностей аналізувати та оцінювати мовні факти, володіння орфографічними й орфоепічними нормами;
  • культурологічної компетентності, що включає відомості про мову як національно-культурний феномен;
  • педагогічної компетентності (усвідомлення важливості ролі вчителя, конструювання власного педагогічного досвіду);
  • психологічної компетентності, яка охоплює вміння оцінювати здібності, можливості, психологічні особливості;
  • методичної компетентності (володіння дидактичними методами й прийомами та вміння застосовувати їх у процесі навчання) тощо.

 

Гончаренко Світлана Миколаївна, методист з навчальних дисциплін комунального

закладу Тростянецької районної ради «Районний методичний центр»

(з виступу на серпневій конференції педагогічних працівників Тростянецького району 2017 року)